Грузія бореться за відновлення та процвітання туризму
Туризм, що раніше був ключовою рушійною силою розвитку економіки, зазнав вагомих потрясінь внаслідок пандемії Covid-19 та політичних перипетій.
Грузія бореться за відновлення та процвітання туризму
Туризм, що раніше був ключовою рушійною силою розвитку економіки, зазнав вагомих потрясінь внаслідок пандемії Covid-19 та політичних перипетій.
Ґвантса Ґуліашвілі здає на платформі Airbnb свою квартиру в історичній будівлі, розташованій у пішій доступності від центральної площі Свободи, ще з 2017 року.
У рекордному 2019 році, коли Грузію відвідало аж 5 мільйонів туристів (а це на 7% більше ніж у 2018 р.), малий бізнес пані Ґуліашвілі працював на повну потужність. Проте уже наступного року, коли у березні 2020-го країна була закрита для відвідування через спалах коронавірусу, вона змушена була припинити свою діяльність.
У травні цього року, після послаблення карантинних обмежень, Ґвантса почала розміщувати свої пропозиції, але її справа далеко не процвітає, навіть попри вдвічі урізану ціну оренди.
«У квітні в Тбілісі почали знову з’являтися туристи, але я не можу похвалитися, що мій бізнес працює на повну потужність» , – зізнається Ґуліашвілі. «Якщо квартиру орендують хоча б 20 днів на місяць, то для мене це уже хороший результат, але це ж в основному через те, що я знизила ціну вдвічі. У 2019 р. я здавала своє помешкання за 63 долари в день, а тепер довелося урізати її добову вартість до 34, а мої витрати навпаки зросли – подорожчали комунальні послуги, а також засоби гігієни, які я надаю своїм гостям».
Уряд Грузії урочисто звітував про швидке, за їхніми словами, відродження економіки та туризму. Згідно з офіційними даними, з січня по липень 2021 року країну відвідала 231 тисяча іноземців, а це принесло 122 мільйони доларів США доходу від туризму, що є найвищим показником від початку пандемії.
«Я абсолютно переконана, що у Грузії туризм відродитися швидше, ніж ми цього очікували у своїх первинних песимістичних прогнозах», – заявила Міністр економіки та сталого розвитку Натія Турнава під час нещодавньої прес-конференції. «Впевнена, що він відновиться більш ніж на 30%, можливо, навіть і до 50%. Звісно, багато залежить від світових тенденцій пандемії, але вакцинація розпочалася, люди позитивно налаштовані, і ми бачимо, що великі групи туристів з різних країн уже приїжджають до нас».
Ті, що працюють у цій сфері, не поділяють такий оптимізм, стверджуючи, що проблеми, пов’язані із Covid-19, а також різноманітні політичні й соціальні перипетії продовжують створювати серйозні перешкоди розвитку сектора, де задіяно близько 170 тисяч людей.
У 2019 році міжнародний туризм приніс 3,3 млрд доларів США, і це становило 8,1% ВВП країни. Внаслідок пандемії дохід від цієї галузі до кінця 2020 р. впав до 541 млн доларів, відповідно в порівнянні з попереднім роком скоротився майже у 6 разів.
Рестораторка Меріко Ґубеладзе має у Тбілісі два ресторани: «Чорний лев» та «Лейла». Обидва користуються популярністю як серед туристів, так і серед місцевих жителів, проте через карантинні обмеження вони, як і всі інші заклади, в кінці листопада 2020 року змушені були закритися. Право знову приймати своїх відвідувачів в приміщенні ресторани та кафе отримали тільки 8 березня 2021 року після масштабних протестів власників закладів харчування.
Хоча пані Ґубеладзе радіє, що обидва її ресторани відновили свою роботу, але каже, що кількість відвідувачів та прибутки незрівнянно менші, ніж до пандемії.
«Багато кафе та ресторанів не змогли вижити в умовах карантинних обмежень і закрилися. Ми вижили», – продовжує вона. «Нас врятувало те, що у нас є внутрішній дворик, а попит на літні майданчики величезний. Більшість наших гостей – іноземці. Місцевих відвідувачів мало, та і їхня платоспроможність впала. Якщо до пандемії середній рахунок зі столу з грузинськими гостями був 150 ларі (50 доларів), то зараз – 75 ларі (25 доларів)».
Дехто каже, що події 5–6 липня, коли агресивні ультраправі опоненти маршу «Тбілісі прайд» напали на понад 50 журналістів та польського туриста з довгим волоссям і сережками, також відбили бажання в іноземців подорожувати до Грузії.
«Після подій 5–6 липня багато людей скасували свої бронювання», – розказала пані Ґуліашвілі. «Мені писали, що дуже хотіли приїхати в Грузію, але не хотіли наражатися на проблеми через свою зовнішність чи сексуальну орієнтацію. Багато іноземних туристів вважають, що наша країна може бути для них небезпечною, і це найбільш пагубний фактор».
Зураб Баужадзе, родом з Аджарії, уже 11 років працює екскурсоводом. Він також відзначив, що його бізнес серйозно постраждав від липневого насильства.
«Після подій 5–6 липня чотири групи туристів відмінили заплановані екскурсії», – додав гід. «Безпека є вирішальним фактором для багатьох гостей. Наразі до нас в основному приїжджають з Киргизстану, України та Білорусі».
Ситуація ще більше ускладнюється загостренням епідеміологічного стану. Зараз Грузія переживає четверту хвилю коронавірусу і має один з найгірших у світі показників зараження на душу населення: щодня реєструється понад 5 тис. випадків захворювання, і лише 5,6% населення повністю вакциновані.
«Мушу погодитися з думкою уряду, що червень та липень були для грузинського туризму вдалими місяцями. У нас були відвідувачі із Об’єднаних Арабських Еміратів, Ізраїлю, Казахстану та інших країн», – розказав Шалва Алавердашвілі, засновник Федерації готелів та ресторанів. «Проте після 28 липня туристи зникли, і ніхто уже не приїжджав. А Ви б поїхали у країну, що перебуває в червоній зоні?»
Великобританія включила Грузію до свого списку «червоних країн» 8 серпня. Через епідеміологічну ситуацію Ізраїль також заборонив поїздки у Грузію своїм громадянам, які зазвичай там щедро витрачали гроші.
Іраклі Таварткіладзе, засновник компанії «Аджара тур», переконаний, що наслідки введеної Ізраїлем заборони будуть критичними. Він розказав, що 70–80% бронювань у майже всіх 5-зіркових готелях курортного міста Батумі на Чорному морі припадали саме на туристів з цієї близькосхідної країни.
«Рейси та проживання у готелях були скасовані до 16-го серпня, а відновлення авіасполучення залежить від поточної ситуації в Грузії. Наразі у нас є гості з України, Казахстану, Білорусі та Туреччини. Литва та Естонія запустили 2-го серпня чартерні рейси до Батумі, але якщо ЄС віднесе нас до червоної зони та скасує перельоти, то це стане катастрофою для регіону», – підсумував пан Таварткіладзе.
Меріко Ґубеладзе вважає, що темпи та масштаби вакцинації були вирішальним чинником для існування їхнього сектора.
«Вакцинація є передумовою для виживання туризму та бізнесу», – сказала вона. «Країна не зможе відновитися без іноземних відвідувачів, а їм потрібне вільне від коронавірусу середовище. Вісімдесят відсотків працівників моїх ресторанів уже зробили щеплення, а решта вакцинуються найближчим часом. Переконати їх на цей крок було нелегко, але нам це вдалося».
Пані Ґубеладзе додала, що звинувачує уряд у відсутності лідерської позиції в часи пандемії та кризи.
«Через заборони та обмеження індустрія гостинності уже майже була зруйнована», – продовжує вона. «Ми повільно відновлюємося, але важко що-небудь прогнозувати, оскільки уряд не закупив вчасно вакцину і не зміг провести успішну кампанію, щоб переконати людей зробити щеплення. Ми не знаємо, чого очікувати, і ця невизначеність створює додаткові проблеми».
«Майбутнє спрогнозувати неможливо», – погоджується Зураб Баужадзе. «Багато залежить і від політичної, і від епідеміологічної ситуації в країні. Непередбачуваність гальмує розвиток туристичного сектора».
Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Amplify, Verify, Engage" (AVE), що впроваджується за фінансової підтримки МЗС Норвегії.
This publication was prepared under the "Amplify, Verify, Engage (AVE) Project" implemented with the financial support of the Ministry of Foreign Affairs, Norway.
