Вірменія криміналізує образу
Лихослів’я або «приниження гідності» публічних осіб може призвести до тюремного ув'язнення на термін до трьох місяців.
Прихильники свободи слова засудили новий закон у Вірменії, який передбачає кримінальну відповідальність за «жорстоку образу» громадських діячів, попередивши, що це законодавство не тільки непрактичне, але й може бути використано у політичних цілях.
Закон, ухвалі якого сприяла правляча фракція «Мій крок», передбачає, що за заподіяння серйозної образи, використання нецензурної лайки чи приниження гідності особи, залученої до громадської діяльності, – а такими можуть бути чиновники, політики, активісти громадянського суспільства та інші – передбачений максимальний штраф від 100 000 до 500 000 вірменських драм (200 – 1000 доларів США).
Якщо правопорушник регулярно переслідує одну і ту саму особу, покарання може досягти від одного до трьох мільйонів вірменських драмів (2000 – 6000 доларів США) або ув’язнення до трьох місяців.
Один із співавторів законопроекту, член правлячого "Мого кроку" Владімір Варданян, заявив, що «необхідно викорінити нецензурну лексику в нашому суспільстві – явище, яке завдає найсерйознішої шкоди людській гідності», додавши, що новий закон має бути націлений особливо на соціальні медіа.
Однак критики відзначають, що термін «образливий», який використовується у законодавстві, надзвичайно розпливчастий.
Ашот Мелікян, голова Комітету із захисту свободи слова, сказав, що Кримінальний кодекс передбачає покарання без визначення нецензурної лексики, що становить правопорушення.
Закон не є «практичним і залишає багато варіантів суб'єктивного сприйняття та свавілля», – підсумував він.
«Має бути список забороненої лексики, так само як є список заборонених предметів», – погодилася Ніна Карапетянц, президент правозахисної громадської організації «Гельсінська асоціація».
Вона попередила, що законодавство, ймовірно, буде використано для захисту сильних світу цього, додавши, що влада має бути неупередженою у своєму підході до правозастосування.
«Як так виходить, що правозахисники та [опозиційні] політики отримують образи та погрози, а ці кримінальні справи зникають, тому що ніхто нічого не хоче робити?» – спитала вона. «Насправді, закони [повинні існувати] для захисту суспільства, а не влади».
Передбачається, що суди повинні розглядати кожну справу по суті, але з огляду на те, що немає чіткого визначення поняття тяжкої образи, є побоювання, що закон може стати інструментом політичного переслідування. Деякі побоюються, що журналістів та блогерів підштовхнуть до самоцензури через потенційно вільне тлумачення поняття нецензурної лайки.
Софія Овсепян, колишній депутат «Мого кроку», яка покинула фракцію, щоб виступати незалежно, заявила, що це може призвести до судового позову, «коли немає явного кримінального елемента, але є певні слова чи фрази, що містять образливий відтінок щодо високих посадовців ... Людина має бути захищеною в усіх ситуаціях, а не посадою, яку вона обіймає», – сказала вона.
«Коли вони каратимуть своїх союзників, які вживають нецензурну лексику та здійснюють фізичне насильство, вони матимуть право вимагати [від інших підкорятися]. В іншому випадку вони не мають морального права нічого вимагати, хоч би наскільки добре вони це не упакували і не представили це як закон», – погодилася Карапетянц.
Експерт з інформаційної безпеки Самвел Мартиросян сказав, що безглуздо думати, що закон, який набув чинності 30 липня, може усунути зловживання на онлайн-платформах.
«Половина користувачів фізично не знаходиться в Вірменії, і закон не вплине на них», – сказав він, зазначивши, що відкрити фальшивий обліковий запис дуже легко. «Як поліція і суди збираються відстежувати тисячі правопорушників?»
Спеціаліст з питань ЗМІ Ара Kазарян поставив під сумнів, що таке законодавство відповідає громадським інтересам, зазначивши, що в Європі спостерігається тенденція до декриміналізації дифамації, а новий вірменський закон навряд чи буде відповідати міжнародним нормам, згідно з якими образа не повинна каратися затриманням.
Колишній депутат «Мого кроку» Тагуі Товмасян, яка зараз представляє опозиційну фракцію «Я маю честь», зазначила, що у Конституції Вірменії зафіксовано, що нецензурна лайка є порушенням права людини на гідність.
«Але виникає питання, чи відповідна поправка до закону забезпечить ефективні механізми захисту. Я думаю, що цього не буде», – сказала вона.
Консультацій щодо законопроекту не було, і експерти попередили, що це в поєднанні з його поспішним ухваленням, є ознакою його поганої якості.
Товмасян сказала, що освіта є важливим інструментом вирішення проблеми ображання публічних діячів, стверджуючи, що це найкращий спосіб допомогти людям цінувати повагу більше, ніж непристойність.
"Але відповідні державні органи повинні продемонструвати справжнє бажання і волю – і цей процес має проходити під пильним контролем", – підсумувала вона.
This publication was prepared under the "Amplify, Verify, Engage (AVE) Project" implemented with the financial support of the Ministry of Foreign Affairs, Norway.
